конюшина
1 конюшина
за́яча конюши́на — я́звенник
См. также в других словарях:
конюшина — бел. клевер … Универсальный дополнительный практический толковый словарь И. Мостицкого
конюшина — и, ж. Багаторічна трав яниста бобова кормова рослина, що має трійчасті листки й квітки кулястої форми. •• За/яча конюши/на цінна кормова рослина родини бобових; використовується також у народній медицині для лікування ран … Український тлумачний словник
конюшина — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
конич — конюшина … Лемківський Словничок
КОНЕК — муж., ·умалит. конь; особ. употр. ·в·знач. коня или гребня кровли, стыка двух скатов, князек, охлупень, шелом, череп, черепное бревно. | Колодочка с подрезом, стальною полосою, которых пара пристегивается к подошвам для бегу по льду. Коньки… … Толковый словарь Даля
Измайлово (район Москвы) — У этого термина существуют и другие значения, см. Измайлово. Район Измайлово Муниципальное образование Измайлово Герб … Википедия
Черниговская область — Чернігівська область Герб (описание) … Википедия
Клевер красный — Клевер красный … Википедия
Муниципальный округ Измайлово — Измайлово Восточный административный округ Площадь: 24,25 … Википедия
Управа района Измайлово — Измайлово Восточный административный округ Площадь: 24,25 … Википедия
конюшиновий — а, е. Прикм. до конюшина. || Признач. для обмолочування конюшини. Конюшинова молотарка … Український тлумачний словник
конюшина
Смотреть что такое «конюшина» в других словарях:
конюшина — и, ж. Багаторічна трав яниста бобова кормова рослина, що має трійчасті листки й квітки кулястої форми. •• За/яча конюши/на цінна кормова рослина родини бобових; використовується також у народній медицині для лікування ран … Український тлумачний словник
конюшина — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
конич — конюшина … Лемківський Словничок
КОНЕК — муж., ·умалит. конь; особ. употр. ·в·знач. коня или гребня кровли, стыка двух скатов, князек, охлупень, шелом, череп, черепное бревно. | Колодочка с подрезом, стальною полосою, которых пара пристегивается к подошвам для бегу по льду. Коньки… … Толковый словарь Даля
Измайлово (район Москвы) — У этого термина существуют и другие значения, см. Измайлово. Район Измайлово Муниципальное образование Измайлово Герб … Википедия
Черниговская область — Чернігівська область Герб (описание) … Википедия
Клевер красный — Клевер красный … Википедия
Муниципальный округ Измайлово — Измайлово Восточный административный округ Площадь: 24,25 … Википедия
Управа района Измайлово — Измайлово Восточный административный округ Площадь: 24,25 … Википедия
конюшиновий — а, е. Прикм. до конюшина. || Признач. для обмолочування конюшини. Конюшинова молотарка … Український тлумачний словник
Перевод песни Касi Ясь канюшыну. Песняры
КОСИЛ ВАНЬКА КЛЕВЕР БОЙКО
(перевод белорусской народной песни)
Добрый день, дорогие друзья!
С вами поэт, переводчик, психолог Евгений Александрович Седов.
Представляю вашему вниманию профессиональный художественный перевод белорусской народной песни «Касiў Ясь канюшыну», в то же время это и лучший перевод песни «Касiў Ясь канюшыну» («Косил Ясь конюшину») ансамбля «Песняры».
Косил Ванька клевер бойко
(белорусская народная песня в обработке Владимира Мулявина, перевёл на русский язык психолог Евгений Седов)
Косил Ванька клевер бойко,
Поглядел на девчонку.
А девчонка жито жала
И ответ глазами дала.
— Иль ты Ванька, иль ты нет?
Приглянулся ты мне!
Кинул Ванька косить,
Пошёл мамку просить.
— Люба мамка моя,
А жени ты меня!
— Так бери Владиславку,
Чтоб уселась на всю лавку!
— Владиславку не хочу,
ведь на лавку не вмещу!
— Так бери ты Алёнку,
Работящую девчонку!
Косил Ванька клевер бойко,
Поглядел на девчонку.
Касiў Ясь канюшыну
(белорусская народная песня в обработке Владимира Мулявина)
Из репертуара ВИА «Песняры»
Касiў Ясь канюшыну,
Паглядаў на дзяўчыну.
А дзяўчына жыта жала
Ды на Яся паглядала:
— Цi ты Ясь, цi ты не,
Спадабаўся ты мне.
Кiнуў Яська касіць,
Пачаў мамку прасiць:
— Люба мамка мая,
Ажанi ж ты мяне!
— Дык бяры ж Станiславу,
Ка сядзела на ўсю лаву.
— Станiславу не хачу,
Бо на лаву не ўсажу!
— Дык бяры ж ты Яніну,
Працавiтую дзяўчыну.
Касiў Ясь канюшыну,
Паглядаў на дзяўчыну.
Свои переводы белорусских песен посвящаю любимой жене Виктории, которая родом из Белоруссии.
Что такое конюшина, которую косил Ясь в белорусской народной песне?
Игра «Кто хочет стать миллионером?» за 11 января 2020 года уже прошла в эфире восточных регионов страны, поэтому ответы на все вопросы игры уже многим известны и их можно найти в интернете, а также узнать на сайте в этой же рубрике. А эта статья со всеми вопросами и ответами посвящена игре от 11.01.20.
После того, как данная передача, что была выпущена в виде викторины, вышла на большие экраны, она собрала огромное количество поклонников. Заветным призом являются три миллиона рублей, который можно заполучить после того, как игроки дадут ответы на пятнадцать вопросов. Каждый последующий вопрос гораздо сложнее предыдущего, поэтому для того, чтобы одержать победу, необходимо иметь определённые знания в разных сферах, ну конечно же немного удачи.
Что такое конюшина, которую косил Ясь в белорусской народной песне?
Песня «Косил Ясь конюшину» вышла на первом лонгплее белорусского ансамбля, записанном на фирме «Мелодия». Диск в 1971 году стал лидером продаж в СССР и в этом же году коллектив выступил за рубежом на конкурсе фирм грамзаписи, международном фестивале песни «Сопот 71». Ясь — белорусское имя аналог русского Иван.
В 1972 году песня прозвучала на центральном телевидении. Ансамбль Владимира Мулявина пригласили выступить в финале программы «Песня года». После того, как смотришь исполнение, причем живое, песни «Косил Ясь конюшину» думаешь: «А разве так можно было?»
Клевер (конюшина). Часто встречается в диком виде, который почти не отличается от культурного. Оба вида равноценны в медицинском отношении.
Конюшина лучна: вирощування в саду, властивості
Автор: Олена Н. https://floristics.info/ru/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Опубліковано у Садові рослини Опубліковано: 04 жовтня 2017 Останні правки: 06 січня 2021
Конюшина лучна (лат. Trifolium pratense), або конюшина червона, або трилисник, або кашка, є видом роду конюшина родини Бобові, що виростають на території Європи, Західної й Середньої Азії, а також Північної Африки. Родова назва перекладається як «трилисник».
Легенда розповідає, що покровитель Ірландії святий Патрік зумів за допомогою листка конюшини вигнати змій із країни в море. Відтоді в Ірландії немає змій, а трилисник конюшини є символом цієї країни.
Посадка й догляд за конюшиною лучною
Конюшина лучна – опис
Конюшина лучна – дворічна або багаторічна трав’яниста рослина, що сягає у висоту від 15 до 55 см. Стебла у неї тягнуться вгору, гіллясті, листя трійчасте, з дрібнозубчастими широкояйцеподібними частками. Листочки цільні, війчасті по краях. Пухкі кулясті головчасті суцвіття сидять попарно й часто прикриті верхніми листками, їхній віночок може бути рожевим, білим або строкатим. Плід конюшини лучної – однонасінний біб яйцеподібної форми з жовтувато-червоним або фіолетовим насінням.
Вирощування конюшини лучної
Посадка конюшини лучної
Сіють конюшину напровесні, відразу після того, як зійде сніг. Найкраще вона росте на сонці або в притінку на чорноземі, суглинних і супіщаних ґрунтах, де до неї росли злакові культури, картопля, кукурудза чи коренеплоди. А конюшину після конюшини можна буде сіяти тільки через п’ять років. Водневий показник на ділянці має бути в межах pH 6,0-6,5, тому кислі ґрунти доведеться вапнувати.
Перед посівом землю на ділянці перекопують на глибину штиха лопати, очищають від бур’яну й розрівнюють, а через тиждень розкидають по поверхні комплексне мінеральне добриво. Ще через два тижні, коли ґрунт осяде, його розпушують граблями, зволожують, після чого, вибравши безвітряний день, беруться до посіву. Попередньо витримане впродовж години у воді й просушене дворічне насіння конюшини змішують із сухою землею в співвідношенні 1:5 і рівномірно розподіляють по ділянці рядами, після чого присипають зверху шаром ґрунту. Великі насінини вкривають шаром завтовшки 4-5 см, а дрібні – 1-2 см. Норма висіву – приблизно 10 г насіння на 1 м² ділянки. Полив після посіву здійснюють лійкою з душовою насадкою, щоб не вимити насіння з-під тонкого шару ґрунту. Проростає насіння конюшини через 5-10 днів.
Догляд за конюшиною лучною
Найважливішим пунктом догляду за конюшиною лучною є полив, оскільки затяжна посуха негативно позначається як на декоративності галявини, так і на якості лікарської сировини. Занадто часте і рясне зволоження теж погано впливає на стан рослини, хоча конюшина з білими головками до цього більш стійка, ніж рожева. Поливають конюшину помірно, в середньому один раз на тиждень, вибираючи для цього світанкові чи вечірні години.
Оскільки конюшина лучна засвоює атмосферний азот за допомогою бульбочкових бактерій, потребує вона тільки калійно-фосфорних добрив, які вносять у рідкому вигляді. Якщо ж конюшина росте в родючому ґрунті, підживлення їй зовсім не потрібні.
Уражається червона лучна конюшина такими захворюваннями, як антракноз, аскохітоз, рак і іржа. Щоб уникнути знищення конюшини цими інфекціями, необхідно вибирати для вирощування стійкі до захворювань сорти, обов’язково знезаражувати їх перед посівом і збирати врожай або косити культуру в момент самого початку цвітіння. Окрім того, надзвичайно важливо дотримуватися сівозміни й при ураженні посівів конюшини на рак не вирощувати культуру на цій ділянці щонайменше 7 років. Проти таких хвороб, як аскохітоз і іржа, ефективні обпилювання посівів конюшини лучної порошком сірки, а з антракнозом борються фунгіцидами.
Зі шкідників конюшини лучної найвідоміші бульбочкові й конюшинові довгоносики. Конюшинові довгоносики пошкоджують листя, бутони й квітки конюшини: одна личинка комахи здатна знищити до 11 зав’язей. Щоб уникнути зниження врожаю через шкідливу діяльність конюшинових довгоносиків і їхніх личинок, потрібно скошувати посіви в період бутонізації. Бульбочкові довгоносики навесні пошкоджують у сходів точку росту, а пізніше їхні личинки виїдають заглиблення в коренях і знищують бульби конюшини. Проти цих шкідників доведеться використовувати інсектициди.
Збір конюшини лучної
Збирають конюшину лучну на сіно на самому початку цвітіння. Якщо запізнитися зі збиранням, якість корму погіршується, оскільки в рослині зменшується вміст протеїну.
У якості лікарської сировини використовуються тільки квітки конюшини червоної, які також знімають на початку цвітіння. Квітки після збирання розрізають уздовж верхнього стебла і вистеляють на сушку в тінистому місці саду або в напівтемному, добре провітрюваному приміщенні, температура в якому не має підніматися вище 35 ºC. Зберігають лікарську сировину в паперових пакетах або картонних коробках у сухому, темному й прохолодному місці.
Види і сорти конюшини лучної
У культурі поширені два типи конюшини лучної: пізньостигла одноукісна й ранньостигла двохукісна. Ранньостигла конюшина вирізняється швидким розвитком, великою кількістю зеленої маси, сильним розгалуженням, густою облистяністю і здатністю утворювати отаву. А пізня конюшина відрізняється від ранньої морфологічно: у неї довші прилистки й більша кількість міжвузлів – від 7 до 12. Пізні сорти дають гарний урожай у першому укосі, але здатність до утворення отави у них значно нижча, ніж у ранніх. Однак зимостійкість у пізньої конюшини вища, ніж у ранньостиглої.
Окрім описаних, у культурі часто вирощують такі сорти конюшини червоної, як Яскрава, Долина, Мерея, Вітебчанин, Слуцький, Мінський, Демена, Цудовни, Ранній-2, Тріо, Ветеран, Алтин, Амос, Грін, Витязь, Гефест і інші.
Властивості конюшини лучної – шкода і користь
Лікувальні властивості конюшини лучної
Конюшина лучна є затребуваною лікарською рослиною, оскільки має велику кількість цінних речовин. Чим корисна конюшина лучна? Її листя і суцвіття містять мінеральні речовини та вітаміни, саліцилову кислоту, каротин, флавоноїди, дубильні речовини, фітоестрогени, ефірну та жирні олії, клітковину й інші необхідні для організму людини речовини.
Конюшину здавна використовували в народній та офіційній медицині, на її основі виробляли лікарські препарати, сиропи й мікстури, біологічно активні добавки. Конюшина входить до складу зборів для лікування різних захворювань. У домашніх умовах із неї готують відвари, настої та настоянки, які, як і свіжий сік рослини, використовують для примочок, лікувальних ванн і полоскань. Конюшину додають у присипки, мазі, шампуні, лосьйони, засоби для вмивання та лікування шкірних хвороб.
Конюшина має сечогінну, потогінну, жовчогінну, антисептичну, протизапальну, відхаркувальну, кровоспинну та в’яжучу дію, тому її застосовують для лікування багатьох недуг. Наприклад, відварами конюшини лікують хвороби нирок, жовчовивідних шляхів, запалення придатків і сечового міхура, сечокам’яну хворобу, головні болі й запаморочення, астенію та анемію, туберкульоз легень, рахіт, отруєння, кровотечі та геморой. Відварами й настоями суцвіть конюшини виводять з організму зайву рідину, а використовуючи їх для полоскання, лікують гінгівіт, ангіну, стоматит.
Оскільки конюшина має протисклеротичну дію, вона використовується при лікуванні хвороб серцево-судинної системи й атеросклерозу. Препарати конюшини сприяють зміцненню стінок судин, покращують стан вен, знижують рівень холестерину в крові, артеріальний і внутрішньочерепний тиск, підвищують гемоглобін. Уміщені в конюшині флавоноїди насичують тканини киснем, нормалізують обмін речовин, жировий обмін і захищають організм від передчасного старіння.
Червона конюшина ефективна при лікуванні всіх видів ракових пухлин: вона очищає слиз і кров, припиняє ріст ракових клітин.
Конюшина лучна – протипокази
Застосування лучної конюшини протипоказане при таких захворюваннях і станах, як варикозне розширення вен, тромбофлебіт, екстрагенозалежна форма раку, діарея, індивідуальна незносність і вагітність. Не рекомендовані препарати конюшини тим, хто переніс інсульт або інфаркт.
При тривалому вживанні препаратів конюшини може знижуватися потенція у чоловіків і виникає затримка менструації у жінок.
Небажано застосовувати препарати конюшини для лікування дітей до двох років, але якщо ви вважаєте, що це необхідно, попередньо порадьтеся з педіатром.
